Про мене

Інформаційна картка

           Кіріян Тетяна Іванівна
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПОРФОЛІО

           І. Загальні відомості

             Громадянство України.

             Дата народження: 27 грудня 1958 року.

Місце народження: с. Софіївка Бердянського р-н, Запорізької обл.

ІІ. Робота

Місце роботи –Степненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.

Посада – вчитель початкових класів.

Предмети,які викладає – початкові класи.

Класне керівництво – класовол першого класу.

Загальний педагогічний стаж роботи – 35 років.

Кваліфікаційна категорія – перша.

Педагогічне звання – «старший вчитель».

Відомості про досягнення учнів – є учасниками конкусів: «Кенгуру», «Грінвіч», «Весняний колосок», «Осінній колосок», «ім. Петра Яцика».

ІІІ.Освіта

І.Найменування та рік закінчення закладу:

Запорізьке педагогічне училище, 1978 рік.

Додаткова професійна освіта – курси підвищення кваліфікації.

Знання іноземної мови – німецька (зі словником).

ІV. Дозвілля

Мої захоплення – захоплююся поезією українських та світових класиків, пишу вірші, є активним учасником художньої самодіяльності при місцевому Будинку культури та громадським діячем у своєму селі.

V. Контакти

Робоча адреса – 70432, с. Степне, вул. Першотравнева, буд. 52, Запорізького району, Запорізької області.

Домашня адреса – 70432, вул. Першотравнева 78, кв.3, с. Степне, Запорізького району, Запорізької області.

Робочий телефон – (0612)2878525.

Мобільний телефон – 0984266015.

Робоча електронна пошта –stepnenska-s@yandex.ru.

Особиста електронна пошта –немає.

VІ. Професійні цінності

Професійне кредо учасника: « Духовне життя дитини є  повновартісним лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без цього вона засушена квітка ».

Чим приваблює робота в школі:

Я знаю: учителями не стають, ними народжуються. Хоча, звичайно, учитель – це не тільки Божий дар, але й дуже відповідальна та наполеглива праця і серце,  віддане дітям. Знаю це напевно, бо виросла в сім’ї, в якій мама все життя пропрацювала в школі. Я не просто продовжила сімейну традицію, а серцем відчула, що моє покликання – учити дітей по-праведному жити, любити свою землю, плекати в душі добро й людяність.

        Моя мама – вчитель, і мені якось непомітно передалися всі її національні світоглядні позиції, її щирі вболівання за долю нашої рідної мови й за  майбутнє України. Хіба  могла я обрати іншу професію? Щоденне спілкування з дітьми дає мені силу, радість життя, надію на те, що і я буду чимось корисна для України. Часто почуваюся щасливою. Коли в дитини загораються цікавістю оченята, коли я бачу, що в дитячий голівці народжується ідея, коли дитя з радістю поспішає вранці до школи  -  я щаслива. Увесь час пам’ятаю, що повинна бути для учнів зразком у всьому.

І тому оволодіваю комп’ютером, впроваджую в навчальний процес інноваційні технології, тримаю руку на пульсі сучасності.